Вход

Забыли пароль?

Галерея


Январь 2019
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Календарь Календарь

Последние темы
» Валдис Крумгольд
Чт Сен 27, 2018 3:13 pm автор -saulite-

» Слышишь ли ты
Сб Мар 10, 2018 3:22 pm автор -saulite-

» Откуда к нам пришла зима
Чт Янв 05, 2017 5:34 pm автор -saulite-

» ЛЮБОВЬ
Вс Окт 30, 2016 1:43 pm автор -saulite-

» Моресоль - глаза в глаза
Чт Сен 15, 2016 8:43 am автор -saulite-

» Я обнял эти плечи и взглянул
Чт Май 12, 2016 2:40 pm автор -saulite-

» Надпись на книге
Ср Ноя 11, 2015 9:42 am автор -saulite-

» Сохрани мою тень.
Пт Май 15, 2015 7:34 am автор -saulite-

» Представь, что война окончена,
Пт Май 08, 2015 9:05 am автор -saulite-

» Топилась печь. Огонь дрожал во тьме.
Чт Янв 01, 2015 4:46 pm автор -saulite-

» Точка всегда обозримей в конце прямой.
Пт Сен 05, 2014 10:21 am автор -saulite-

» Эразм Роттердамский
Вт Июл 22, 2014 9:39 am автор -saulite-

» Сумев отгородиться от людей
Вт Июл 15, 2014 12:55 pm автор -saulite-

» ЭКЛОГА 4-я (зимняя)
Пн Фев 24, 2014 10:38 am автор -saulite-

» Представь, чиркнув спичкой, тот вечер в пещере
Вт Янв 07, 2014 9:53 am автор -saulite-

» Я слышу не то, что ты говоришь, а голос.
Вс Дек 22, 2013 5:52 pm автор -saulite-

» Зимним вечером в Ялте
Вт Дек 03, 2013 6:16 pm автор -saulite-

» В воздухе - сильный мороз и хвоя
Пт Окт 11, 2013 4:24 pm автор -saulite-

» Прошел сквозь монастырский сад...
Чт Сен 12, 2013 1:54 pm автор -saulite-

» Уезжай, уезжай, уезжай...
Чт Авг 29, 2013 1:19 pm автор -saulite-

Поиск
 
 

Результаты :
 


Rechercher Расширенный поиск

Flag Counrer
Free counters!
География форума
LiveInternet

Умосходження (поэзия, укр.)

Перейти вниз

Умосходження (поэзия, укр.)

Сообщение автор Моресоль в Вт Авг 23, 2011 1:32 pm

2001

читається голосом зіпсутого магнітофона

Білі рукавички.
Що мені ловити?
Дзвоники?
Не дивися в очі,
Сонечко…
Ната!
Stop!
Rewind.
Ната!
Stop.
Once more.
Білі рукавички.
Що ж мені... робити?
Stop.
Mistake.
Once more.
Що мені... ловити?!
Дзвоники?!
Не дивися в очі,
Сонечко...
Stop.
Mistake.
Once more.
Не дивися ж в очі,
Відьмо...
All right.
Всі –
Пити каву.

читається гіпнотичним голосом чергової по вокзалу

Абстрагуємось.
А-а-абстрагуємось.
Без зациклення,
Без занурення
Пропливаємо
Верховіттями,
Протікаємо
Над століттями,
Навіть нігтями
Не торкаємось,
Не чіпаємо...
Не чіпаємо!
Вісі часу
Й площини
Простору...
Ну написано ж,
Курва-мати,
“Не чіпати”!
Це – експонати!
Їдем далі...
М-м-медитуємо...
Не ґвалтуємо...
Не ґвалтуємо!
Світ Платона
Своїми ідеями.
Плавно... плавно
Шукаємо вихід.
Вигрібаємо,
Вимітаємось
На вечірній проспект,
Прощаємось.
Планетарії
Зачиняються.
Як скалярії,
Розпливаємось
З цигарками в зубах,
Пускаємо
Кільця диму
Вухами. Небо
Відпускає нас.
Від-пу-ска-є.
- Я хотіла спитати.. Ти...
- Боже мій!
Та яка різниця?!
Тільки наші
Руді хвости
Пам’ятають,
Що ми – найкращі
В світі риби.
І трохи – птиці.
- Ні. Скажи.
Знаєш тільки ти.
Ми направду
З тобою колись
Цілувались?
- ...
...
...
Угу.
- Ну... прости.

читається не приведи Господи з пафосом

Спини мені серце.
Склади мені руки.
Я буду як мертва.
Забудь і не рухай.
Не буду метатись
Стіна до стіни.
Ну буду курити
Одну по одній.
А просто лежати,
Як геть нетямуща.
Одна тільки – очі
Мені не заплющуй.
Я буду мовчати
І в стелю дивитись.
Я хочу очима
Тобі залишитись.
На днищі кімнати
У карій воді
Я буду чекати,
А ти приходи,
Забувши наймення,
Забувши обличчя,
Дивитися крізь мене
Любові у вічі.

читається криком

Як в серце нáскрізь.
Як в лоб навиліт.
Розкинеш руки -
І вже нічия.
Давай, це просто.
Ти ж так хотіла…
Зайтися кашлем.
Харкáти милом.
Щоб в сніг руками
Щоб кров із носа
Крізь мертві шиби
Тікати в просинь
Давай! Побігла!
Всі вікна – настіж!
Ти ж так хотіла
Навиліт, нáскрісь!
Сльозами, криком,
Допоки сила…
А ти в подýшку
Лицем втопилась.
Сидиш в піжамі,
Така кімнатна,
Шкарпетки, тапки,
На вікнах – гратки.
Хустинки, слізки…
Така соплива…
Така сонлива…
А в шиби – злива!
Ти ж так хотіла!...
І так вже звикла
На дику зливу
Лише крізь вікна.

читається пошепки

Мені так шкода.
Так дуже шкода
Тебе зі мною,
Мене з тобою,
Тебе без мене,
Мене без тебе...
Мовчи! Не треба!
Мовчи. Не треба.
Це все так смішно,
Так дико смішно,
Що ти зі мною...
Що ми з тобою
Отак розбились
Одне об одне,
Отак втопились
У чорних водах
Під тонким льодом,
Під синім льодом.
А хтось залишив
Ті двері настіж -
І світлі діти,
Мабуть не наші,
Твої – не мої,
Мої – не твої,
Розбіглись врозтіч
По темних сходах...
Тобі не шкода?
Хіба не шкода?!
Це ж ми з тобою!
Це ти без мене.
Це я без тебе.
Це ми без себе.
А знаєш, краще
Мовчи. Не треба.
Мені так страшно.
Так дико страшно,
Що я з тобою...
Що ти зі мною...
Що нам ніколи...
В житті НІКОЛИ!
Навіть рукою
Уже не стрітись,
Ніяким болем
Уже не збутись,
Уже не бути,
А просто бути
Мені без тебе,
Тобі без мене,
Собі без себе.
Мовчи. Не треба.
Мені
так
шкода.

Остання стадія

Як гадаєш, може б я пішла
З тими віршами до психоаналітика?
Чи не треба? Справа ж не у віршах…
Чи піти? А, в будь-якому вúпадку,
Думаю, уже не буде гірше.
Може, я – якийсь феномен лікарський?
І для мене там у них нема діагнозу?
Може, там мені нарешті хтось порадить
Класти лід на голову, або
Пити «Сбор успокоительный номер два»?
Чи пора нарешті кинути палити? –
На що я, звичайно ж, не погоджуюсь!
А іще якщо вони надумають
Наказати просто скласти руці і чекати,
Тихо лежачи, а для розваги
Мінімальної лічити павучків на стелі?...
Чи, гадаєш, госпіталізація –
Це не дуже страшно?
Може просто чаю випити?
Щоб не було так мені паскудно
Й «мерзо-пакостно»?... Це, певно, обезводження…
Ну гаразд - здаюся в руки медицини.
Ти ж не хочеш бути свідком умосходження.
Ти ж ні в чому, сонечко, не винен.
avatar
Моресоль
Admin

Сообщения : 412
Дата регистрации : 2011-08-22
Возраст : 38

Посмотреть профиль http://shell.forumbook.ru

Вернуться к началу Перейти вниз

Вернуться к началу


 
Права доступа к этому форуму:
Вы не можете отвечать на сообщения