Вход

Забыли пароль?

Галерея


Январь 2019
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Календарь Календарь

Последние темы
» Валдис Крумгольд
Чт Сен 27, 2018 3:13 pm автор -saulite-

» Слышишь ли ты
Сб Мар 10, 2018 3:22 pm автор -saulite-

» Откуда к нам пришла зима
Чт Янв 05, 2017 5:34 pm автор -saulite-

» ЛЮБОВЬ
Вс Окт 30, 2016 1:43 pm автор -saulite-

» Моресоль - глаза в глаза
Чт Сен 15, 2016 8:43 am автор -saulite-

» Я обнял эти плечи и взглянул
Чт Май 12, 2016 2:40 pm автор -saulite-

» Надпись на книге
Ср Ноя 11, 2015 9:42 am автор -saulite-

» Сохрани мою тень.
Пт Май 15, 2015 7:34 am автор -saulite-

» Представь, что война окончена,
Пт Май 08, 2015 9:05 am автор -saulite-

» Топилась печь. Огонь дрожал во тьме.
Чт Янв 01, 2015 4:46 pm автор -saulite-

» Точка всегда обозримей в конце прямой.
Пт Сен 05, 2014 10:21 am автор -saulite-

» Эразм Роттердамский
Вт Июл 22, 2014 9:39 am автор -saulite-

» Сумев отгородиться от людей
Вт Июл 15, 2014 12:55 pm автор -saulite-

» ЭКЛОГА 4-я (зимняя)
Пн Фев 24, 2014 10:38 am автор -saulite-

» Представь, чиркнув спичкой, тот вечер в пещере
Вт Янв 07, 2014 9:53 am автор -saulite-

» Я слышу не то, что ты говоришь, а голос.
Вс Дек 22, 2013 5:52 pm автор -saulite-

» Зимним вечером в Ялте
Вт Дек 03, 2013 6:16 pm автор -saulite-

» В воздухе - сильный мороз и хвоя
Пт Окт 11, 2013 4:24 pm автор -saulite-

» Прошел сквозь монастырский сад...
Чт Сен 12, 2013 1:54 pm автор -saulite-

» Уезжай, уезжай, уезжай...
Чт Авг 29, 2013 1:19 pm автор -saulite-

Поиск
 
 

Результаты :
 


Rechercher Расширенный поиск

Flag Counrer
Free counters!
География форума
LiveInternet

Безпритульність (поэзия, укр.)

Перейти вниз

Безпритульність (поэзия, укр.)

Сообщение автор Моресоль в Вт Авг 23, 2011 1:34 pm

Першому

Просто проснулась
Від осені-просині
На твоїй подушці
На твоїй простині
Просто збагнула
Відстань у просторі
Від мене до тебе
Пробігти босою
По свіжій стерні
По гострій струні
Скапнути воском
Тонко і тоскно
Повірити серцем
Повірити мозком
Що ти не острів
Що є десь мостик
Пройти крізь страхи
Пройти крізь стіни
Пробігти стати
А ти пустиня
І серце в тебе
Криве свічадо
І фраза вперта
Ты мне не надо...
Забула просто
Що вже доросла
І годі в осінь
Ходити босій
1997

Теорія сновидінь

Всі годинники
Точно в такт
Голі вікна
Всі вікна в парк
Там був сніг
Ти не знав – ти спав
Ти не мав
Невідкладних справ
І ніхто
Не дзвонив тобі
І ніхто
Не писав листи
Не приходив ніхто
І ти
Засинав
Засинав і спав
Ти по стінах
Ходив у сні
Просинався
І бачив сніг
Ти викурював
Пачку Bond
І не вірив
Що сніг – не сон.
Дві пігулки
І знов лягав
Там був сніг
Ти не знав – ти спав
Ти не вірив
Що сон – не сніг
А прокинутися
Вже не міг
Ти помер
І годинник став
Ти лежав
Точно так як спав
І зіницями
З-поміж вій
Бачив сон
Де ти був живий
2000

***
Треба сміятись
І в очі дивитись.
Треба мовчати,
Щоб не говорити.
Зуби стиснути,
У вузлик скрутитись,
Пальці ламати...
І не говорити.
Можна стогнати,
Можна ревіти,
Напитись-забутись,
Дурню городити,
Вити на місяць,
По стінах ходити
І – не сказати.
І – пережити.
А потім схопити,
Скрутити і вбити -
Це ж просто собача
Потреба любити.
2000

***
Я цілувала
Свою самотність
В колючі губи
Як лесбіянка
Я майже звикла
Що я самотня
В чужих туманах
Безликих станцій
Ми тихо мерзли
В пустих вагонах
Я називала
Її своєю
Ми танцювали
По всіх перонах
По гострих лезах
Пекучих рейок
Ми пили пиво
В брудних буфетах
Одну цигарку
На двох курили
Ми спали вдвох
На одній газеті
Моя самотність
Мене любила
Аж поки десь
На сумнім вокзалі
Він збив нас з ніг
І полЕтів далі
Я закохалась
У чорний шалик –
Моя збочЕнка
Мені сказала
А падав сніг
І бруківка терпла
І я стояла
Вже трохи мертва.
Ще серце билось
А пальці стигли
Моя самотність
За нам побігла
І їх ухопив
Холодний протяг
І їх повіз
Одинокий потяг
І шалик був
Відтепер самотній
Бо з ним не я
А моя самотність.

Два уроки: Прощати і Мовчати

Репетиція асиметрії

Ти врятував мене…
Ні разу.
Щоразу,
Коли я спотикалась
І зривалась
З мотузяних
Драбинок
У підвал,
Ти мою руку
Чесно відпускав
І я летіла
Кудись к чортам
У вільному падінні
На смітники
Вселенських звалищ.
Ліхтарі
Крутились дико
І миготіли
В кошмарних хаосах
Квадрати світлих вікон,
Де в кімнатах
Сиділи люди,
Пили чай
І щось тринділи
Філософське
Про сенс, про бога,
Про світи,
Приблизно так,
Як вмієш ти…
А я,
Вростаючи в асфальти,
Робилась пляцком
І лежала
Собі до ранку
І молилась,
Щоб твоя довбана душа
За мною
Дуже не журилась…
Ото дурна!
Ах розвиднялось –
Мене з асфальту
Зішкрібали,
Складали, шили,
Відпускали,
Казали:
«Більше не роби
Таку дурню.
Живи собі,
Як білі люди.
Іди давай…»
І я тікала
Від них до тебе.
І встигала
Завжди якраз,
Як ти ще спав,
Поставити на синій газ
Кіптявий чайник і подати
Тобі твою ранкову каву.
Лице поштопане ховати,
Ламати нігті, тихо вити,
По тонкій ниточці ходити
Дурним паяцом,
Знов зриватись,
Летіти, падати, вбиватись
І знову пляцком розпластатись
До-без-конечності.
А ти?
Ти добрий був.
То я, затята,
Прощати вчилася.
Про-ща-ти.

Північ. Кав’ярня. Столик.
Навпроти – не ти. Холод.
А навпроти не тебе – не я.
І не моя розбита кружка.
І не моя розлита кава.
І не я по столах вальсувала,
П’яна-п’яна,
Ридаючи-молячи,
Не кричала: «Мені не боляче!»
В твої *нецензурная брань* зелені очі.

Я сиділа терпким камінчиком.
І салатки довбала кінчиком
Золотої виделки, пИла
Нуднувато-солодкий вінчик.
Пережмакала всі серветки,
Поталабала всі десерти.
І в дорозі, в чужій маршрутці
Перший раз захотіла вмерти.

А як ні – то хоч вже вернутись.
За той столик. Напитись, забутись.
На столах танцювати дикуватий стриптиз
Розкидати підноси
Й мати глибоко в носі
Твоє «любиш-не любиш»
І «простиш-не простиш».

І вже лиш удома
У сірім халаті
Умру від утоми
На сивій канапі
Й за хвилю до сну
У потЕмках кімнати
Я скажу тобі – Thanks.
Я навчилась мов-чати.

***
Є сотні вчинків,
Котрі не варто
Робити навіть
Заради тебе:
Не буду плести
Тобі шкарпетки
Ні вдруге гріти
Холодну каву,
Ні розпинатись,
Ні розриватись,
Ні прасувати
Твої шнурівки!
Іди ти нафіг...
... і твою маму...
1999

***
Був би сніг – були б мої сліди
Босими.
Мала б коси – тебе б задушила
Косами.
Вміла б ставити крапки – знайшла б
Чорнило.
Було б що поламати – була б
І сила.
Відпустила б, якби тримала, -
А не тримаю.
Були б двері – пішов би геть,
А дверей немає.
2001

***
Боже, я одна...
Заметіль яка!
До мого вікна
Лине ніч дзвінка,

Тулиться до скла –
Вийди на мороз,
Птахом на вітрах
Серце обморозь...

Час сягає дна.
Північ навісна.
Сну мені нема –
Я сама-сама...
1996
avatar
Моресоль
Admin

Сообщения : 412
Дата регистрации : 2011-08-22
Возраст : 38

Посмотреть профиль http://shell.forumbook.ru

Вернуться к началу Перейти вниз

Вернуться к началу


 
Права доступа к этому форуму:
Вы не можете отвечать на сообщения